вогонь
81вогнедишний — огнеди/шний, а, е. Який викидає вогонь, гарячу лаву …
82вогненний — (розм. огне/нний), а, е. 1) Прикм. до вогонь 1). || Який яскраво світить, випромінює. || Дуже гарячий. 2) перен. Який має колір вогню; яскраво червоний. 3) перен. Сповнений енергії, запалу; пристрасний. || 3 яскравим, полум яним блиском (про очі …
83вогник — (розм. о/гник), а, ч. 1) Зменш. до вогонь 1), 2), 4). 2) розм. Пухирчастий висип на обличчі. 3) розм. Про дружню вечірку з виступами, розмовами за чашкою кави, чаю …
84вогнистий — огни/стий, а, е. 1) Який має в собі вогонь (у 1 знач.); вогняний. || Дуже гарячий, пекучий. 2) перен. Кольором подібний до вогню. 3) перен. Пристрасний, запальний …
85вогнисько — огни/сько, а, с. Збільш. до вогонь …
86вогнище — (розм. о/гнище), а, с. 1) Купа дров, хмизу і т. ін., що горить. •• Дома/шнє (роди/нне, сіме/йне) во/гнище своя оселя, родина, сім я. 2) Місце, де розкладали вогонь. 3) перен. Джерело, місце, звідки що небудь поширюється; центр, зосередження чого… …
87вогніти — і/ю, і/єш, недок., поет. 1) Бути як вогонь; горіти. 2) Яскраво відсвічувати; палати …
88вогняний — (розм. огня/ни/й), я/на/, я/не/. 1) Прикм. до вогонь 1), 6). || Гарячий, пекучий. 2) перен. Який має колір вогню. 3) перен. Сповнений енергії; запальний, пристрасний …
89вогняно-червоний — а, е. Червоний з відтінком полум я; червоний, як вогонь …
90дрижати — жу/, жи/ш, недок. 1) Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. 2) Коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого небудь. || Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. || Звучати переривчасто,… …