бальник
1БАЛЬНИК — БАЛЬНИК, см. балить и бал. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …
2БАЛЬНИК — БАЛЬНИК, бальника, муж. (школ. дорев.). Ведомость с отметками об успехах и поведении ученика. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
3бальник — сущ., кол во синонимов: 1 • охотник (73) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …
4бальник — I. БАЛЬНИК I а, м. bal m. 1. Бальник, бальница. Охотник до балов. Даль. 2. разг., проф Танцор группы бального танца. Новичков набирают в группу бального танца. Неофициально их зовут бальниками . Огонек 1982 48 18. // СМ 82. Пока еще в Чите все… …
5вискрібальник — а, ч. Той, хто вискрібає щось …
6відгрібальник — а, ч. Робітник, який відгрібає що небудь (вугілля, зерно, солому тощо) …
7загрібальник — а, ч. Той, хто загрібає граблями колоскові рослини, сіно і т. ін …
8згрібальник — а, ч. Той, хто згрібає (у 1 знач.) …
9нагрібальник — а, ч. Робітник, що займається нагрібанням чого небудь …
10відгрібальник — іменник чоловічого роду, істота …
